Faites la traduction consécutive
ФАКТОРИ УРАЖЕННЯ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ
Ядерна зброя – це один з основних видів зброї масового ураження. Вона здатна за короткий час знищити велику кількість людей, зруйнувати будинки та споруди на великих територіях.
Дія факторів ураження ядерної зброї заснована на енергії, що виділяється при ядерних реакціях. Потужність вибуху ядерних боєприпасів прийнято виражати тротиловим еквівалентом, тобто кількістю звичайної вибухової речовини (тротилу), під час вибуху якого виділяється стільки ж енергії, скільки її виділяється під час вибуху даних ядерних боєприпасів. Тротиловий еквівалент виміряється в тоннах (кілотоннах, мегатоннах).
Засобами доставки ядерних боєприпасів до цілей є ракети (основний засіб нанесення ядерних ударів), авіація й артилерія. Крім того, можуть застосовуватися ядерні фугаси.
Ядерні вибухи здійснюються в повітрі на різній висоті, на поверхні землі (води) та під землею (водою). Відповідно до цього їх прийнято розділяти на повітряні, наземні (надводні) та підземні (підводні). Точка, в якій відбувся вибух, називається центром, а її проекція на поверхню землі (води) — епіцентром ядерного вибуху.
Фактори ураження ядерного вибуху
Факторами ураження ядерного вибуху є ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження та електромагнітний імпульс.
Ударна хвиля – це один із основних факторів ураження ядерного вибуху, тому що руйнування та ушкодження споруд, і знищення особового складу здійснюється під її впливом. Вона є областю різкого стиску повітря, яке поширюється в усі сторони від місця вибуху з надзвуковою швидкістю. Передня межа повітря, що стискається, називається фронтом ударної хвилі.
Світлове випромінювання - це потік променевої енергії, що включає видимі ультрафіолетові й інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є місце вибуху,що світиться. Світлове випромінювання поширюється практично миттєво і триває в залежності від потужності ядерного вибуху до 20 с. Однак, сила його така, що, незважаючи на короткочасність, здатна викликати опіки шкіри, ураження (тривалі чи тимчасові) органів зору у людей та вибух легкозаймистих матеріалів та об'єктів.
Проникаюча радіація - це потік гамма-променів та нейтронів. Тривалість дії – 10-15 с. Проникаючи крізь живу тканину гамма-випромінювання і нейтрони іонізують молекули, що входять до складу клітин. Під впливом іонізації в організмі людини виникають біологічні процеси, що призводять до порушення життєвих функцій окремих органів та розвитку променевої хвороби. У результаті проходження випромінювання через матеріали навколишнього середовища зменшується його інтенсивність. Послаблюючу дію прийнято характеризувати шаром половинного послаблення, тобто такою товщиною матеріалу, проходячи через який, інтенсивність випромінювання зменшується в два рази.
Радіоактивне зараження. Основними його джерелами є продукти поділу ядерного заряду і радіоактивні ізотопи, що утворюються в результаті впливу нейтронів на матеріали, з яких виготовлені ядерні боєприпаси, і на деякі елементи, що входять до складу ґрунту в районі вибуху.
Під час наземного ядерного вибуху вогненна зона торкається землі. Всередину її затягуються маси ґрунту, що випаровуються та піднімаються вгору. Охолоджуючись, пари продуктів поділу ґрунту конденсуються на твердих частках, утворюючи радіоактивну хмару. Вона піднімається, а потім зі швидкістю 25-100 км на годину рухається в напрямку вітру. Радіоактивні частки, випадаючи з хмари на землю, утворюють зону радіоактивного зараження, довжина якої може досягати кількох сотень кілометрів.
Найбільшу небезпеку радіоактивні речовини представляють у перші години після випадання, тому що їхня активність у цей період найвища.
Електромагнітний імпульс - це короткочасне електромагнітне поле, яке виникає під час вибуху ядерних боєприпасів у результаті взаємодії гамма-променів і нейтронів, що випускаються під час ядерному вибуху, з атомами навколишнього середовища. Наслідком його впливу є виведення з ладу радіоелектронних пристроїв.
Найбільш надійним засобом захисту від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху є захисні споруди. У польових умовах варто укриватися за міцними місцевими предметами, зворотними схилами висот, у складках місцевості.
При діях у зонах зараження для захисту органів дихання, очей та відкритих частин тіла від радіоактивних речовин використовуються засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, протипилові тканинні маски і ватно-марлеві пов'язки), а також засоби захисту шкіри.