Translate in writing

Відповідно до сучасних норм міжнародного права збройні конфлікти можна поділити на міжнародні і внутрішні[1]. Класичним прикладом внутрішнього збройного конфлікту є громадянська війна. Незалежно від форми конфлікту ворогуючі сторони зобов’язані дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права. Особи, які порушують ці норми під час війни або воєнних дій, можуть бути визнані воєнними злочинцями. В Україні передбачено кримінальну відповідальність осіб за скоєння воєнних злочинів та злочинів проти миру і людства.

За часів “холодної війни” та біполярного світу протистояння держав призвело до численних локальних війн і конфліктів. Ядерна зброя була стримуючим фактором для запобігання черговій світовій війні. Проте в жодній обмеженій або локальній війні міжнародне співтовариство не спромоглося ідентифікувати агресора та покарати винних. Відтепер ніхто не оголошує війну, оскільки така дія автоматично підпадає під визначення агресії. Воєнні дії фактично розпочинаються разом із взаємними звинуваченнями сторін. Тому в усіх офіційних міжнародних документах замість терміна “війна” вживається термін “збройний конфлікт”.